Курортна вілла «ГОПЛЯНА»

Курортна вілла «ГОПЛЯНА»

(нині Художній музей М. БІЛАСА)

Однією з найкращих архітектурних перлин міста-курорту є будівля Художнього музею М. Біласа, в минулому курортна вілла «Goplana». Вілла“Гопляна” зводилася в 1924-1928 роках у центральній частині курорту запроектом українського архітектора Яна Семковіча в традиційних формахмодерну з елементами “закопанського” стилю, характерним напрямком карпатського регіону. В кінці ХІХ — на початку ХХ ст. у вілловій забудові Галичини переважає “закопанський стиль”, заснований на традиційних для регіону будівельних матеріалах та конструктивних засадах народного будівництва гуралів, мешканців Західних Карпат. Засновником “закопанського” стилю був художник, літературний критик і письменник Станіслав Віткевич.

Це єдина зі збережених вілл зрубної конструкції, побудована без жодного цвяха, споруджена з тесаних смерекових колод, з'єднаних між собою за допомогою врубок. Основними базовими архітектурними елементами вілли є: різьблені стовпи галерей, кронштейни, причілок з оздоблюючим елементом “сонечко”. Бокові фасади та центральна частина прикрашені дерев'яними відкритими аркадами — галереями по першому і другому поверхах. Характерний елемент декору дерев'яної вілли — декоративна порізка, яка виконувалася українськими майстрами-різьбярами, надає будівлі регіональної національної своєрідності. Внутрішнє планування — коридорне. В інтер'єрі трьохмаршеві, багаті на декорування різьбою сходи. На першому поверсі у фойє знаходиться оригінальний вітраж з зображенням старого павільйону над джерелом “Нафтуся”. Він був виконаний в майстерні Станіслава Желенського у Кракові в 1925р. В 1976р. вітраж відреставровано.

Власником вілли був Раймунд Ярош, голова акціонерного товариства курорту “Трускавецькі джерела” в 1911-1936 рр. та її співвласник, водночас займаючи посаду бургомістра Дрогобича. В 1930-х роках вілла слугувала резиденцією Р. Яроша. Тут він приймав високопоставлених гостей з Європи, Туреччини та США. У 1939 р. будинок було націоналізовано. Під час Другої світової війни тут розміщувався госпіталь. У підвалах будинку до 1949 р. працював цех розливу мінеральної води “Юзя”, яку відправляли в різні кінці країни. Згодом будинок використовувався як спальний корпус санаторію. З 1973 року — це адміністративне приміщення, де знаходилась рада по управлінню курортом. В 1980 році цій будівлі, через багатство чудових архітектурних форм, за рішенням Львівської облради народних депутатів було надано статус пам’ятки архітектури початку ХХ ст. та взято під охорону держави. У 1981 та в 2008 роках цей статус підтверджений відповідними рішеннями Трускавецької міської ради. В 1992 р. будівлю повернули громаді міста. І 19 грудня 1992 року, в день Св. Миколая-Чудотворця, тут відкрили Художній музей творчості Михайла Біласа, художника зі світовим іменем, нашого земляка-трускавчанина.

Додати відгук

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*