Білаки (Галицьке ранчо)
Приватний зоопарк «Білаки» знаходиться у Самборі, Львівської області. Тут у просторих вольєрах живуть павичі, фазани, лисиці, єноти, бурий карпатський ведмідь, буйволи, олені — усього більше 20 видів. Слід зазначити, що більшість тварин потрапили сюди травмованими, хворими та ослабленими, але всіх виходили працівники підприємства. Для мешканців зоопарку створені найкращі умови, а пара левів нещодавно привела чотирьох левенят, хоча у професійних зоопарках таке буває нечасто.
Десять років тому, коли в Самбір приїхав цирк, у них була проблема – крихітного левенятка нічим було годувати. Іван Іванович викупив нещасне дитинча, годував молоком з пляшечки і возив з собою в машині – на задньому сидінні. Хутряна шапка левенятка була «як кубельце».
Знайомі стали привозити тварин – хто оленятка зі зламаною ніжкою, хто – худого вовченя. Зголоднілих ведмежат привезли. Він тварин лікував, відгодовував. І всім давав імена.
– Дай вушко, дай! – Стоячи біля клітки з левом, просив Білак. Лев впритул підходив до гратів, лягав, підставляв вухо, щоб полоскотали. І починав гратися, перекидатися на спину, качатися по підлозі від задоволення.
Ось, наприклад, грізлі. Душевне, виявляється, створіння. Іван Іванович обізветься до нього, ведмідь бігом біжить на поклик, лапою зачіпає бляшане коритце і буквально простягає його. Господар кладе в коритце шматочок хліба, грізлі легенько так підносить годівницю до себе, з’їдає і знову подає. За другою порцією.
– Хлопці, не хочете побігати? – Запитує вовків. Ті як по команді стають в коло і починають бігати по клітці. Але як тільки їм говорять, мовляв, все, молодці, вистачить, – зупиняються. Вражаюче, але всі тварини тут – спокійні і навіть добрі. Це тому, що живуть в ласці і доброті.