Боржавська полонина в осінньому вбранні – видовище надзвичайно вражаюче. Схили і плаї палають наче величезне багаття, радуючи око своїми теплими фарбами. Таку осінь злапати високо в горах – вдача не багатьох мандрівників.
На північному схилі Боржавської полонини, де з гори Великий Верх (висота над рівнем моря – 1598 м), з великого підземного джерела, що б’є ключем (в народі кличуть його “Морським оком”) бере початок потічок, на якому на висоті 744 м над рівнем моря є водограй Шипіт (висотою від верхньої частини до низу біля 12 метрів). Ущелина, де знаходиться водограй Шипіт, дуже мальовнича. Букові ліси в переміжку з віковічними смереками роблять його привабливим для відпочинку. Тим більше, що зовсім недалеко знаходяться схили, на яких побудовано лижні витяги. Навколишні ліси родючі грибами, а полонини ягодами чорниці і брусниці.
Отож, туристична інфраструктура з кожним роком набирає темпів. Розвивається не по дням, а по годинам. Зимою лижний спорт, влітку – мальовничі краєвиди та водограї на потічку і найбільша його привабливість – водограй Шипіт. Дорога в цю місцину розпочинається з села Пилипець, яке заснував вівчар Пилип майже 600 років тому (село знаходиться на висоті від 550 до 650 м над рівнем моря). Тому в будь яку пору року немає проблеми добратися сюди транспортом. Підприємливі бізнесмени і прості селяни за останні роки створили комфортабельні умови для приїжджих… І з кожним роком цей комфорт поліпшується. Будиночки в основному дерев’яні, що створює особливий колорит навколішнього пейзажу.
В селах є старовинні церкви, що доповнюють туристичну привабливість цього краю. В селі Пилипець дві церкви – старовинна дерев’яна – греко-католицького обряду і нова кам’яна – православного обряду. Обидві церкви побудовані поруч одна від одної. Будинки в селі Пилипець і навколишніх селах добротні різних часів побудови. Високим темпом йде розбудова і це спричиняє різкому підвищенню ціни на землю. Незабаром всі зрозуміють, що землі в краї – безцінні.
А на півночі інший хребет – Бескиди. Тому природа навколо не просто чудесна, а неописувано-казкова.
Села Нижній і Верхній Студений, Пилипець, Подобовець, Ростока, Ізки – це по справжньому осередки цікавого і привабливого. А поряд село Келичин – батьківщина Президента Підкарпатської (Пудкарпатської) Русі – України (що влившись в Українську державу отримала назву Закарпатська область) замученого сталінськими катами – Августина Волошина.
Між іншим ця місцина Карпат дуже схожа з місцями Середнього Уралу. Настільки схожа, що якщо людину, що заснула в Карпатах в районі вищевказаних сіл, уві сні перемістити на Середній Урал, то прокинувшись вона спочатку і не зрозуміє, що знаходиться за 5000 км від своєї Батьківщини. Ось тільки поглянувши на будинки і інфраструктуру – зрозуміє, що вона не в центрі Європи, а на межі Європи і Азії.